Спір про поновлення майже завжди вирішується на двох речах: чи була дотримана процедура звільнення і чи не пропущено строк звернення до суду. Нижче - позиції Верховного Суду за ст. 235 КЗпП України з дослівними цитатами з мотивувальних частин і посиланнями на первинні тексти. П'ять запитів на добу відкриті без реєстрації.
«Виходячи із положень трудового законодавства, незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли підприємство повністю ліквідоване.»
«у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.»
«згідно з частиною першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який ро…»
Блок вище - знімок бази, зроблений під час складання сторінки: він потрібен, щоб позиції читалися пошуковими системами і без JavaScript. Живий запуск безкоштовний і не витрачає ваших трьох запитів на добу.
Перелік довідковий і зібраний із норм, які найчастіше цитують самі позиції ВС за цим запитом. Він показує, у якому нормативному полі шукати, і не замінює перевірки редакції норми на дату спірних відносин.
Навіть за наявності законної підстави порушення порядку звільнення веде до поновлення. У видачі видно, які саме порушення ВС вважав істотними.
Місячний строк за ст. 233 КЗпП рахується з дня вручення копії наказу або трудової книжки. Практика щодо поважності причин пропуску - окрема і рясна.
Це не автоматично означає фактичний допуск до роботи - і спори про невиконання мають власну лінію практики.
Один місяць за ст. 233 КЗпП України. Це коротко, і саме на пропуску строку розбивається значна частина позовів - хоча практика ВС щодо поважних причин доволі гнучка.
У трудових спорах працівник звільнений від сплати - п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір». Ця норма чи не найчастіше цитується в позиціях цієї категорії.
Так. Стаття 235 КЗпП України допускає стягнення середнього заробітку і тоді, коли працівник не наполягає на поновленні, - наприклад, разом зі зміною формулювання причини звільнення або дати. Але виплата тут похідна: спершу суд має визнати звільнення незаконним, інакше підстави для неї не виникає.
Дата сама по собі нічого не вирішує: позиція діє, доки Верховний Суд від неї не відступив і доки не змінилася сама норма. Тому перевіряють дві речі - чи не було пізнішого відступу від цього висновку і в якій редакції стаття діяла на час спірних відносин. У відкритій видачі сигналу про відступ немає, він є у застосунку.