Ч. 2 ст. 625 ЦК України - універсальна вимога, яку доцільно заявляти майже в кожному грошовому спорі. Але нараховується вона не завжди і не на все: у валютних зобов'язаннях інфляційні не працюють, а період нарахування має свої межі. Нижче - позиції ВС із цитатами. П'ять запитів на добу відкриті без реєстрації.
Три актуальні позиції ВС
Позиції Верховного Суду за запитом «інфляційні втрати та три проценти річних» — те саме, що поверне віджет вище. Дані з бази Motyv (першоджерело — ЄДРСР), станом на 2026-08-29.
КЦС ВСсправа № 320/7215/16-ц·2019-01-23
Інфляційні втрати та три проценти річних є особливою мірою відповідальності за прострочення грошового зобов'язання і виступають способом захисту майнового права: інфляційні втрати відшкодовують матеріальні втрати від знецінення грошей, а три проценти річних є компенсацією за користування утримуваними коштами.
«За змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкоду…»
Три проценти річних та інфляційні втрати є акцесорним (додатковим) зобов'язанням щодо основного і поділяють його правову долю. Якщо основне зобов'язання позбавлене можливості примусового стягнення, то й акцесорне зобов'язання не може бути стягнуте.
«Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, від 03 жовтня 2023 року у справі № 366/203/21, від 09 листопада 2023 року у справі № 420/24111/19, зазначала, що інфляційні втрати та три проценти річних нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання,…»
Зобов'язання зі сплати інфляційних втрат і трьох процентів річних є акцесорним (додатковим) щодо основного зобов'язання, залежить від нього та поділяє його правову долю.
«Інфляційні втрати та три проценти річних нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання, а зобов'язання зі сплати інфляційних втрат і трьох процентів річних є акцесорним (додатковим) щодо основного зобов'язання, залежить від нього та поділяє його правову долю.»
Блок вище - знімок бази, зроблений під час складання сторінки: він потрібен,
щоб позиції читалися пошуковими системами і без JavaScript. Живий запуск безкоштовний
і не витрачає ваших трьох запитів на добу.
Норми, довкола яких будується практика
ч. 2 ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати та три проценти річних за прострочення грошового зобов'язання.
ст. 625 ЦК України - відповідальність за порушення грошового зобов'язання загалом.
ст. 549 ЦК України - неустойка - те, з чим ці нарахування співвідносяться, але не змішуються.
ст. 533 ЦК України - валюта виконання грошового зобов'язання.
Перелік довідковий і зібраний із норм, які найчастіше цитують самі позиції ВС за цим
запитом. Він показує, у якому нормативному полі шукати, і не замінює перевірки редакції норми на
дату спірних відносин.
Як шукати в цій категорії
Це не неустойка
Нарахування за ст. 625 ЦК - особлива міра відповідальності, а не штрафна санкція. Тому їх можна заявляти поряд з неустойкою.
Валютні борги - без інфляційних
Індекс інфляції компенсує знецінення гривні. До зобов'язань в іноземній валюті практика його не застосовує.
Період рахується до фактичної сплати
Можна заявляти нарахування і на майбутнє - до моменту виконання. Це те, що часто недозаявляють.
Тільки в Motyv. Цитати у видачі звіряються з первинним текстом рішення програмно - якщо
дослівність не підтверджена, цитата не показується взагалі. У застосунку додається сигнал про
відступ від правової позиції: Верховний Суд відступає від власних висновків, і в самому реєстрі
це ніде не позначено.
Питання та відповіді
Чи можна вимагати 625-ті разом із пенею?
Так, практика ВС виходить із різної правової природи цих сум. Конкретні формулювання є в позиціях видачі.
Чи нараховуються інфляційні на валютний борг?
Ні. Індекс інфляції визначається щодо гривні, тож інфляційні втрати за ч. 2 ст. 625 ЦК України на борг, виражений в іноземній валюті, не нараховуються - це усталена лінія практики. Три проценти річних, на відміну від інфляційних, від валюти зобов'язання не залежать і стягуються й за валютним боргом.
За який період можна стягнути?
З дня, наступного за днем прострочення, і до фактичного виконання зобов'язання - але лише якщо вимога так і сформульована; інакше суд присудить рівно той період, що в розрахунку. Загальна позовна давність - три роки (ст. 257 ЦК України), і за періодичними платежами вона рахується окремо за кожен місяць прострочення.
Ви даєте юридичні консультації?
Ні. Motyv шукає і звіряє матеріал: позиції, цитати, норми, посилання на первинні тексти.